Саме проукраїнська позиція наших політиків
є гарантією того, що Україна не буде розділена

 
Наукова
 
Метою статті є актуалізація наукових досліджень щодо суті, змісту і механізмів пошуку та досягнення балансу інтересів як принципу, ознаки і умови становлення в Україні консенсусної демократії.
У статті проаналізовано засади і умови ефективної взаємодії між державними органами (органами місцевого самоврядування) та інститутами громадянського суспільства.
У 1991 році Український народ чітко визначився не лише з питанням створення власної незалежної держави, а й з фундаментальними засадами, принципами та ідеями її подальшого становлення, чільне місце серед яких посідають принципи народного суверенітету, народовладдя і верховенства права.
У статті досліджено питання місця інституту державної служби в системі народовладдя та сформульовано власні концептуальні підходи щодо віднесення державних службовців до суб’єктів саме безпосереднього народовладдя.
Мірошниченко Ю. Р. Місце інституту державної служби в системі народовладдя // Європейські перспективи. – 2012. – № 3, ч. 2. – С. 5–12. Завантажити (pdf 0.22 MB)
У статті автор розкриває питання становлення в Україні консенсусної (договірної) демократії та творчого пошуку нових механізмов досягнення компромісів, напрацювання правових підстав для прийняття відповідвідних консенсусних рішень.
Мірошниченко Ю. Р. Становлення в Україні консенсусної (договірної) демократії: конституційно-правові засади // Наше право. 2012. С. 5 Завантажити (pdf 0.24 MB)
У статті розглянуто проблеми розуміння юридичної природи парламенту як єдиного представницького органу всього Українського народу та запропоновано шляхи посилення його конституційного статусу.
Мірошниченко Ю.Р. Проблеми розуміння юридичної природи парламенту як єдиного представницького органу всього Українського народу // Південноукраїнський правничий часопис. – 2012. – № 2. – С. 5–9. Завантажити (pdf 0.95 MB)
Обґрунтовуються концептуальні підходи до визначення юридичної природи, сутності суб’єктів представницького народовладдя в Україні.
У статті обґрунтовано деякі теоретичні засади щодо розуміння форм народовладдя, а також виявлено прогалини в їх конституційно-правовому регулюванні.
У статті досліджено юридичну категорію "народ" через призму конституційно-правового регулювання здійснення народом своєї влади.